Звенигородська районна рада
Звенигородський район, Черкаська область

125-а річниця від дня народження Юрія Тютюнника

 На останній сесії Звенигородської районної ради місцевим депутатством була ухвалена Програма підготовки до відзначення 100-річчя заснування Вільного козацтва на 2016-2017 роки

 
Однією із складових  кінцевої мети якої є відродження та розвиток історичних, патріотичних, господарських, культурних традицій і цінностей Вільних козаків, виховання у громадян національної свідомості, поваги до рідного краю, історії України, єднання українського народу, збереження його історико-культурної спадщини. Серед інших заходів документу значиться: «Вшанування в селі Будище пам'яті Звенигородського кошового отамана Юрія Тютюнника, 125-річниця від дня народження якого минає 20 квітня 2016 року». Ким же був в історичному вимірі Юрій Йосипович Тютюнник? Земляк великого Тараса Шевченка, за материнською лінією - онук Кобзаревої сестри - Ярини, він народився у селі Будище Звенигородського району в селянській родині де було дев’ятеро дітей. Закінчив сільську школу, а далі   агрошколу в  місті Умані(зараз Уманський національний університет садівництва). З 1913 року на військовій службі. Брав участь у першій світовій війні в чині офіцера. Був кілька разів поранений.  З падінням царського режиму  та  утворенням Української Центральної Ради бере активну участь в українізації армії і формування національних збройних частин. Повернувшись на рідну Звенигородщину стає одним з організаторів Вільного козацтва та його провідників. У вихорі тогочасних подій талановитий військовик і організатор, Юрій Тютюнник знайшов себе в служінні власному народові, збройній боротьбі за його волю і незалежність України  в ході національно-визвольних змагань 1917-1921 років.     Кошовий Звенигородського коша, заступник головного отамана військ Української Народної Республіки, Генерал-Хорунжий  він не мислив себе без України. І поразку української революції сприймав, як особисту трагедію. Підступно виманений чекістами із-за кордону був розстріляний у жовтні тридцятого року. На довгі десятиліття за ним та членами родини було закріплено тавро «ворог народу».  Реабілітований лише за незалежної України в 1997 році. Людина всебічно обдарована, Юрій Тютюнник залишив після себе ще й творчий доробок письмових творів. Найбільш знані серед яких - політико-військові нариси «Зимовий похід 1919—1920 років», «Коломия»  та «Революційна стихія», а також  - памфлет «З поляками проти Вкраїни». Співавтор сценарію фільму О.Довженка «Звенигора», грав себе у ряді українських фільмів. На превеликий жаль сімдесят років тоталітарного режиму нав’язали зовсім інше, перекручене уявлення про цю видатну людину. Та й за часів української державної незалежності його імя не надто згадувалося, не кажучи вже про збереження історичної памяті про великого земляка.  Лише окремі публікаційї місцевих краєзнавців у районній газеті та пам’ятний  знак при в’їзді в його рідне село нагадують нащадкам про славного лицаря, воїна і романтика українського революційного повстання, патріота рідної землі Юрія Йосиповича Тютюнника.  В ювілейний день його народження, голова районної ради поклав квіти до пам’ятного знака Генерал-Хорунжому у селі Будище, побував на місці де колись була садиба його батьків, поспілкувався із сельчанами та далекими нащадками колись великої родини Тютюнників. Коментуючи подію Володимир Кучер  сказав: «Щоб хоч якось надолужити втрачене та допомогти зайняти Юрієві Тютюннику належне йому, чільне місце та й не тільки йому, а й всім  звитяжцям, борцям  невиправдано забутим, що  поклали своє життя за свободу і незалежність України і  слугуватиме реалізація  програми підготовки до 100-річчя заснування Вільного козацтва, яке відзначатимемо наступного року. Це наша національна гордість. Ми маємо шанувати видатних вітчизняних історичних діячів, котрих явив світові наш край.   Виховання патріотизму на кращих прикладах життя борців за становлення української державності, є вирішальною складовою консолідації української нації, звільнення свідомості українців від ідеологічної заангажованості, відвертої маніпуляції періоду радянсько-імперської доби, проявів псевдопацифізму і байдужості».
 

 

« повернутися до списку новин