Звенигородська районна рада
Звенигородський район, Черкаська область

Володимир Кучер: «Боротися не на на мітингах «за народ», а своєю невтомною працею допомагати цьому народу мати роботу і впевненість у завтрашньому дні».

Село Рижанівка мало чим відрізняється від інших сіл Звенигородщини. Хіба що розташоване на чималій відстані від райцентру.

 

Та ще своєю історією.  Грунти переважно чорноземні, хоч місцями — глинисті, рудого (рижого) кольору. Від забарвлення грунту нібито й походить назва села. Коли чумаки проїжджали через село, вони зупинялися на Рижанівському базарі, який славився у самому Києві.  Подорожуючи далі вони розповідали про цей мальовничий край у інших містах і селах. Коли їх запитували, як зветься те  село, вони відповідали: «Рижа нивка». Так і назвали його Рижанівкою. У 60-х роках XIX століття  Рижанівка була містечком. Тут проживало 1846 православних селян, 21 римський католик і 1611 євреїв. У 1900 року село входило у Чижівську волость. Тоді у селі мешкали  4814 осіб. Але люди жили тут ще з часів бронзового віку. Свідком тих часів є знаменитий Рижанівський курган, в якому знайдено скіфські поховання. Саме при вїзді в село з правого боку одразу кидаються в око досить примітні споруди – виробнича база фермера Фільченкова Юрія Євгеновича. Сам він не місцевий, городянин. Але маючи у місті досить налагоджений і прибутковий бізнес, душею завжди тягнувся до землі. І от, отримавши кілька років тому невеликий клаптик землі та  територію  з будівлями ферм колишнього місцевого колгоспу, розпочав господарювати.  Не все давалося просто і одразу. Та пройшовши свого часу гартування «лихими дев’яностими»  він розумів, як вірно та повноцінно використовувати ті ресурси, які у нього є та мати чіткі плани розвитку. Отож вже зараз  дивиться у майбутнє з перспективою і ніколи не здається. А  велике бажання і наполегливість принесли результати. Сьогодні господарство – це двісті гектарів землі, тваринницька ферма, де вирощують свиней, овець, велику рогату худобі. Є олійня, млин, новозбудований зерновий ангар, закладено фруктовий сад, полуничне поле. А ще чимало техніки, яка здатна обробити, доглянути і значно більші площі. Тут потужні трактори, причіпне обладнання та автотранспорт. Та й сама територія господарства має . чепурний вигляд без бур’янових зарослів і  так званого «виробничого безладу». На перший погляд здавалось би що ж у цьому особливого, фермер, як фермер, скільки їх по всій Україні. А відрізняється Юрій Фільченков  з поміж інших своїм відношенням до людей, до селян і сільських проблем. Маючи хліборобське коріння він як ніхто інший розуміє їхні потреби. Стосунки, що вибудував з людьми та всіма структурами на селі по-справжньому дружні доброзичливі. Допомагає сільчанам, без винятку, в будь-яких питаннях. І жителі Рижанівки  відчувають себе з таким господарем  спокійно і впевнено. А пів року тому обрали Юрія Фільченкова ще й депутатом Звенигородської районної ради представляти інтереси громади в районі. Що не попросиш, ніколи не відмовить, допоможе – говорить про нього сільський голова Олександр Гоменюк. Немає претензій до нього з боку власників земельних паїв, яким  цього року справно сплачував орендну плату навіть вищу ніж навколишні крупні, якірні орендарі, котрі утримують тут вельми солідний шматок земельних угідь. Не забуває і про місцевих школярів.  Екологічно чисті яблука з його саду завжди на столі в дітлахів. А ще опікується місцевою громадською водоймою. Облаштував там зону відпочинку, розчистив, підтримує належний порядок. У далекому 1944 біля села точилися запеклі бої Корсунь-Шевченківської битви. Рясніє місцева земля братськими могилами полеглих героїв. Над однією з таких, що потребувала догляду, взяв нещодавно шефство.  Вже цього року планує провести її капітальний ремонт. Допомагає Збройним Силам, солдатам-землякам на фронті. Особисто сам за кермом не один раз возив на передову продукти харчування та інші необхідні речі бійцям. А ще має чимало планів, котрими і поділився з головою районної рад, котрий будучи з робочою поїздкою в окремих селах, завітав до господарства депутата райради. Підсумовуючи побачене та ділячись враженнями Володимир Кучер зазначив:  «Побільше б нам таких господарів на землі. Юрій Євгенович приклад того як слід  боротися не на  на мітингах «за народ», а своєю невтомною працею допомагає цьому народу мати роботу і впевненість у завтрашньому дні.»

« повернутися до списку новин