Звенигородська районна рада
Звенигородський район, Черкаська область

Регуляторні акти

 

КНЯЖИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

проспект Соборності, 6 с.Княжа, Звенигородський район, Черкаська область, 20243,

тел.0474020119, 0474093632, E-mail: knyazha.sr@ukr.net, код ЄДРПОУ 04407454

13.06.2016 №144/02-12                                На №__________ від _____________

Голові

Звенигородської районної ради

Кучеру В.П.

 

Виконавчий комітет Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області просить оприлюднити на офіційному сайті Звенигородської районної ради аналіз регуляторного впливу та проект рішення сесії сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік на території с.Княжа», розроблені виконавчим комітетом Княжицької сільської ради відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Метою прийняття даного регуляторного акту є встановлення у с.Княжа місцевих податків і зборів відповідно до визначеного Податковим кодексом переліку і в межах визначених ним граничних розмірів ставок та отримання до бюджету с.Княжа відповідних надходжень.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом місяця з дня оприлюднення проекту рішення на адресу: Княжицька сільська рада, просп.Соборності, 6 с.Княжа Звенигородський р-н Черкаська обл., тел. 2-01-19, 9-36-32.

 

Додатки: 1. Аналіз регуляторного впливу на 2-х аркушах.

 2. Проект рішення сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік на території с.Княжа» з додатками на 24-х аркушах.

 

 

 

 

 

Сільський голова                                                   Н.П.Шевченко

 

 

 

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту рішення Княжицької сільської ради

" Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік

на території с. Княжа "

 

І. Опис проблеми

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо встановлення місцевих податків і зборів покладені на органи місцевого самоврядування.

На виконання положень Податкового кодексу України виникає необхідність встановити на території села Княжа місцеві податки і збори та затвердити положення про порядок нарахування та сплати місцевих податків і зборів, а також розміри ставок місцевих податків і зборів.

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Впровадження регуляторного акту дозволить забезпечити реалізацію державної політики в податковій сфері, зокрема, вимог Податкового кодексу України, спрямовану на поповнення дохідної частини сільського бюджету для забезпечення реалізації програми соціально-економічного розвитку села.

 

Цілі прийняття регуляторного акта наступні:

а) визначення переліку місцевих податків і зборів, що встановлюються на території села;

б) встановлення розмірів податку на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної ділянки, єдиного податку, збору  за  провадження  деяких  видів  підприємницької діяльності, туристичного збору;

в) прийняття положення про порядок нарахування та сплати місцевих податків і зборів.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення

визначених цілей

Альтернативи щодо вирішення даної проблеми немає, оскільки відповідно до Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Обраний спосіб:

- відповідає вимогам чинного законодавства;

- забезпечує досягнення цілей державного регулювання;

- забезпечує реалізацію принципів державної регуляторної політики;

- повністю відповідає потребам у вирішенні проблем;

- встановлює порядок нарахування і сплати та розміри ставок місцевих податків і зборів, що надходять до сільського бюджету.

 

VI. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Відповідно до Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати розмір місцевих податків і зборів  в межах встановлених граничних розмірів ставок.

При встановленні ставок місцевих податків і зборів важливо врахувати ставки місцевих податків і зборів, що встановлені у м. Ватутіне,  м. Тальне, смт. Лисянка та Звенигородському районі для стабілізації тенденції змін місця реєстрації.

 

V. Обгрунтування можливості досягнення визначених цілей в разі прийняття регуляторного акта

Позитивно на дію регуляторного акту може вплинути подолання кризових явищ в економіці села. Для адміністрування процесу немає необхідності створювати нові робочі місця.

Для впровадження  вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету.

 

VI. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта

Додаткових матеріальних та інших витрат, окрім сплати самих податків і зборів, від реалізації цього рішення не будуть нести ні сільська рада, ні суб’єкти підприємницької діяльності.

З прийняттям цього рішення передбачається деяке збільшення надходжень до бюджету міста.

 

Таблиця вигод та витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

 

 

Інтереси держави    

 

Збільшення надходжень місцевих податків і зборів до бюджету села

 

Розвиток інфраструктури села

Процедура розробки регуляторного акта (витрати робочого часу спеціалістів, пов'язані з підготуванням регуляторного акта)

 

Інтереси суб'єктів господарювання      

Розвиток інфраструктури села

Сплата обов'язкового податкового платежу

 

 

Інтереси громадян

 

 

Вирішення частини соціальних проблем міста за рахунок зростання дохідної частини сільського бюджету

 

Сплата обов'язкового податкового платежу.

Незначне збільшення цін на товари  та вартості деяких видів послуг, вартості проживання в готелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу та вартості послуг з  паркування транспортних засобів

 

VII. Строк дії регуляторного акту

Строк дії регуляторного акту з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, якщо інше не буде передбачено законом.

 

VIII. Показники ефективності регуляторного акта

1. Надходження від сплати місцевих податків і зборів за видами податків і зборів.

2. Кількість платників місцевих податків і зборів.

 

IX. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження

результативності акта

Цільова група: фізичні особи та суб'єкти господарювання.

Відстеження результативності проекту рішення сільської ради здійснюватиметься шляхом аналізу статистичної інформації.

Рішення сільської ради щодо прийняття місцевих податків і зборів приймається з метою спрощення процедури адміністрування  місцевих податків і зборів, збільшення надходжень дохідної частини сільського бюджету, приведення регуляторного акта у відповідність з Податковим кодексом України.

 

 

 

КНЯЖИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____ сесія VII скликання

 

ПРОЕКТ  РІШЕННЯ

 

__.___.2016 року                                                                                                    __-___/VII

 

Про встановлення місцевих податків

і зборів на 2017 рік на території с.Княжа.

 

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997р., статей 10, 12, розділів ХІІ, XІV Податкового кодексу України, у зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України та з метою забезпечення надходжень до сільського бюджету, сесія сільської ради вирішила:

1. Встановити на території с. Княжа наступні  податки:

1) податок на майно, який складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортного податку;

- плати за землю.

2) єдиний податок.

2. Встановити на території с. Княжа наступні збори:

1) збір за місця для паркування транспортних засобів;

2) туристичний збір.

3. Встановити ставки та пільги місцевих податків і зборів.

3.1.Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється в розмірі 0,5% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр площі на рік;

- для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у відсотках (додаток 1) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр площі на рік.

3.1.1. Встановити пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

- зменшити базу оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 130 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період.

- звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями);

- звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів сімей на період проходження служби.

3.2. Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, який використовувався до 5 років включно та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.3. Ставка плати за землю:

- ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 0,5 відсотка, а для сільськогосподарських угідь у розмірі 0,2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

- за земельні ділянки, які розташовані за межами села Княжа, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

3.3.1. Встановити пільги зі сплати земельного податку, а саме:

звільнити від сплати земельного податку:

а) інвалідів першої і другої груп;

б) фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонерів (за віком);

г) ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ґ) фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більш як 0,25 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

д) органи місцевого самоврядування, на балансі яких знаходяться заклади, установи культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту;

е) релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

є) на період дії єдиного податку четвертої групи власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

3.4. Ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб:

- першої групи встановлюється у розмірі 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року з розрахунку на календарний місяць;

- другої групи встановлюється у розмірі 13 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для таких видів діяльності з розрахунку на календарний місяць:

- послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

- послуги перукарень;

- другої групи встановлюється у розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для інших видів діяльності з розрахунку на календарний місяць.

3.5. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності у розмірі 0,03% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

3.6. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, будинках, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму, для поселення неорганізованих осіб квартирно-посередницькими організаціями, до якого не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

4. Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 2).

5. Затвердити Положення про транспортний податок (додаток 3).

6. Затвердити Положення про плату за землю (додаток 4).

7. Затвердити Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи (додаток 5).

8. Затвердити Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (додаток 6).

9. Затвердити Положення про туристичний збір (додаток 7).

10. Дане рішення вступає в дію з 01.01.2017 року.

11. Оприлюднити дане рішення на офіційному сайті Звенигородської районної ради.

12. Рішення сесії сільської ради від 01.07.2015 №45-4/VI «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік на території с. Княжа» зі змінами та доповненнями втрачає свою дію з 01.01.2017 року.

12. Контроль за виконанням даного рішення здійснюється Звенигородською об’єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Черкаській області та постійною комісіє з питань планування, місцевого бюджету, фінансів та здійснення регуляторної політики.

 

 

 

Сільський голова                                                             Н.П.Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

Ставки податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр площі на рік

 

 

Назва населеного пункту

будівлі офісні

будівлі торговельні

будівлі промислові та склади

господарські (присадибні будівлі)

інші будівлі

с.Княжа

0,5

0,5

0,5

0,1

1,0

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                       Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

І. Загальні положення

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється на підставі ст.266 Податкового кодексу України.

II. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості на території с. Княжа.

2.2. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2.3. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

2.4. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

д) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

IV. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

V. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 130 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

5.3. Звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів сімей на період проходження служби.

5.4. Пільги з податку, що сплачується на території с. Княжа з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сесії сільської ради;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

VI. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

VII. Порядок обчислення  та сплати суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 Податкового кодексу України та відповідні платіжні реквізити, зокрема Княжицької сільської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

7.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.4. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку.

7.5. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.6. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

7.7. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.8. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

7.9. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.10. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

7.11. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

7.12. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

7.13. Фізичні особи можуть сплачувати податок через касу виконавчого комітету сільської ради за квитанцією про прийняття податків.

VIII. Строки сплати податку

8.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про транспортний податок

 

І. Загальні положення

1.1. Транспортний податок – це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Транспортний податок встановлюється на підставі ст. 267 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники податку

2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1. цього Положення є об’єктами оподаткування.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років включно та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

IV. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.

V. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

VI. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

6.3. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.4. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

6.6. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.7. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

6.8. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

VII. Порядок та строки сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

7.2. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про плату за землю

 

І. Загальні положення

1.1 Плата за землю - це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету.

1.2. Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати. Даний податок встановлюється на підставі ст.ст. 269-289 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники земельного податку

2.1. Платниками земельного податку є:

2.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2. землекористувачі.

ІІІ. Платники орендної плати

3.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

ІV. Об'єкти оподаткування

4.1. Об’єктами оподаткування є:

4.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

4.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

4.1.3. земельні ділянки, надані в оренду.

4.2. Не є об’єктами оподаткування:

4.2.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням,

4.2.2. землі під дорогами комунальної власності сільської ради.

4.2.3. земельна ділянка кладовища.

V. База оподаткування

5.1. Базою оподаткування є:

5.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначається відповідно ст.289 Податкового кодексу України;

5.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

VI. Пільги щодо сплати земельного податку

6.1. Від сплати податку звільняються:

6.1.1. інваліди першої і другої груп;

6.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

6.1.3. пенсіонери (за віком);

6.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 гектари;

6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більш як 0,25 гектара;

6.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

6.2.5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

6.4. Від сплати податку звільняються органи місцевого самоврядування, на балансі яких знаходяться заклади, установи культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту.

6.5. Від сплати податку звільняються релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

VII. Орендна плата

7.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

7.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до рішень сесії Княжицької сільської ради.

VIII. Податковий період

8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

8.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

IX. Порядок обчислення та строки сплати плати за землю

9.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

9.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової грошової оцінки землі.

9.3. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власникам за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника  виникло право власності.

9.4. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

9.4.1. у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

9.4.2. пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

9.4.3. пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох  юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

9.5. Власник землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

9.6. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами земельний податок може сплачуватися через касу сільської ради за квитанцією про приймання податкових платежів.

 

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

Додаток 5

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про особливості справляння  єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи

 

І. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи розроблено відповідно до глави 1 розділу XІV Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

II. Платники податку

2.1. Платники єдиного податку першої групи - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2.2. Платники єдиного податку другої групи - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

2.3. Дія цього пункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

2.4. Не можуть бути платниками єдиного податку І та ІІ групи:

- суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

- суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.5. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.6. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) готовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

ІІІ. База оподаткування та порядок обчислення податку

3.1. Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України

3.2. Фіксовані ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються рішенням сесії сільської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), з розрахунку на календарний місяць.

3.3. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

3.4. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

IV. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік.

4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

4.5. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

V. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

5.3. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

5.4. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.5. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

5.6. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

VI.Строк та порядок подання звітності

6.1. Платники єдиного податку першої і другої груп ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу.

6.3. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

6.4. Податкова декларація складається наростаючим підсумком.

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

Додаток 6

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про збір за місця для паркування транспортних засобів

І. Загальні положення

1.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Збір за місця для паркування транспортних засобів встановлюється на підставі ст. 2681 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники збору за місця для паркування транспортних засобів

2.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сесії сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сесії сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

IV. База оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів

4.1. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування.

V. Податковий (звітний) період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 

VI. Порядок обчислення збору за місця для паркування транспортних засобів

6.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

6.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

 

Секретар сільської ради                                                            Т.О.Панченко

Додаток 7

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

ПОЛОЖЕННЯ

про туристичний збір

 

І. Загальні положення

1.1. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Туристичний збір встановлюється на підставі ст.268 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники туристичного збору

2.1.Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію с. Княжа та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2.  Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі Княжа;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) діти віком до 18 років.

III. База оподаткування

3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, будинках, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму, для поселення неорганізованих осіб квартирно-посередницькими організаціями за вирахуванням податку на додану вартість.

3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

VI. Податкові агенти

4.1.Справляння збору може здійснюватися згідно з рішенням сесії Княжицької сільської ради:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу;

б) квартирно–посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

4.2. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

V. Податковий (звітний) період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

VI. Порядок сплати збору

6.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

6.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

КНЯЖИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

проспект Соборності, 6 с.Княжа, Звенигородський район, Черкаська область, 20243,

тел.0474020119, 0474093632, E-mail: knyazha.sr@ukr.net, код ЄДРПОУ 04407454

13.06.2016 №144/02-12                                На №__________ від _____________

Голові

Звенигородської районної ради

Кучеру В.П.

 

Виконавчий комітет Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області просить оприлюднити на офіційному сайті Звенигородської районної ради аналіз регуляторного впливу та проект рішення сесії сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік на території с.Княжа», розроблені виконавчим комітетом Княжицької сільської ради відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Метою прийняття даного регуляторного акту є встановлення у с.Княжа місцевих податків і зборів відповідно до визначеного Податковим кодексом переліку і в межах визначених ним граничних розмірів ставок та отримання до бюджету с.Княжа відповідних надходжень.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом місяця з дня оприлюднення проекту рішення на адресу: Княжицька сільська рада, просп.Соборності, 6 с.Княжа Звенигородський р-н Черкаська обл., тел. 2-01-19, 9-36-32.

 

Додатки: 1. Аналіз регуляторного впливу на 2-х аркушах.

 2. Проект рішення сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік на території с.Княжа» з додатками на 24-х аркушах.

 

 

 

 

 

Сільський голова                                                   Н.П.Шевченко

 

 

 

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту рішення Княжицької сільської ради

" Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік

на території с. Княжа "

 

І. Опис проблеми

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо встановлення місцевих податків і зборів покладені на органи місцевого самоврядування.

На виконання положень Податкового кодексу України виникає необхідність встановити на території села Княжа місцеві податки і збори та затвердити положення про порядок нарахування та сплати місцевих податків і зборів, а також розміри ставок місцевих податків і зборів.

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Впровадження регуляторного акту дозволить забезпечити реалізацію державної політики в податковій сфері, зокрема, вимог Податкового кодексу України, спрямовану на поповнення дохідної частини сільського бюджету для забезпечення реалізації програми соціально-економічного розвитку села.

 

Цілі прийняття регуляторного акта наступні:

а) визначення переліку місцевих податків і зборів, що встановлюються на території села;

б) встановлення розмірів податку на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної ділянки, єдиного податку, збору  за  провадження  деяких  видів  підприємницької діяльності, туристичного збору;

в) прийняття положення про порядок нарахування та сплати місцевих податків і зборів.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення

визначених цілей

Альтернативи щодо вирішення даної проблеми немає, оскільки відповідно до Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Обраний спосіб:

- відповідає вимогам чинного законодавства;

- забезпечує досягнення цілей державного регулювання;

- забезпечує реалізацію принципів державної регуляторної політики;

- повністю відповідає потребам у вирішенні проблем;

- встановлює порядок нарахування і сплати та розміри ставок місцевих податків і зборів, що надходять до сільського бюджету.

 

VI. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Відповідно до Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати розмір місцевих податків і зборів  в межах встановлених граничних розмірів ставок.

При встановленні ставок місцевих податків і зборів важливо врахувати ставки місцевих податків і зборів, що встановлені у м. Ватутіне,  м. Тальне, смт. Лисянка та Звенигородському районі для стабілізації тенденції змін місця реєстрації.

 

V. Обгрунтування можливості досягнення визначених цілей в разі прийняття регуляторного акта

Позитивно на дію регуляторного акту може вплинути подолання кризових явищ в економіці села. Для адміністрування процесу немає необхідності створювати нові робочі місця.

Для впровадження  вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету.

 

VI. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта

Додаткових матеріальних та інших витрат, окрім сплати самих податків і зборів, від реалізації цього рішення не будуть нести ні сільська рада, ні суб’єкти підприємницької діяльності.

З прийняттям цього рішення передбачається деяке збільшення надходжень до бюджету міста.

 

Таблиця вигод та витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

 

 

Інтереси держави    

 

Збільшення надходжень місцевих податків і зборів до бюджету села

 

Розвиток інфраструктури села

Процедура розробки регуляторного акта (витрати робочого часу спеціалістів, пов'язані з підготуванням регуляторного акта)

 

Інтереси суб'єктів господарювання      

Розвиток інфраструктури села

Сплата обов'язкового податкового платежу

 

 

Інтереси громадян

 

 

Вирішення частини соціальних проблем міста за рахунок зростання дохідної частини сільського бюджету

 

Сплата обов'язкового податкового платежу.

Незначне збільшення цін на товари  та вартості деяких видів послуг, вартості проживання в готелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу та вартості послуг з  паркування транспортних засобів

 

VII. Строк дії регуляторного акту

Строк дії регуляторного акту з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, якщо інше не буде передбачено законом.

 

VIII. Показники ефективності регуляторного акта

1. Надходження від сплати місцевих податків і зборів за видами податків і зборів.

2. Кількість платників місцевих податків і зборів.

 

IX. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження

результативності акта

Цільова група: фізичні особи та суб'єкти господарювання.

Відстеження результативності проекту рішення сільської ради здійснюватиметься шляхом аналізу статистичної інформації.

Рішення сільської ради щодо прийняття місцевих податків і зборів приймається з метою спрощення процедури адміністрування  місцевих податків і зборів, збільшення надходжень дохідної частини сільського бюджету, приведення регуляторного акта у відповідність з Податковим кодексом України.

 

 

 

КНЯЖИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____ сесія VII скликання

 

ПРОЕКТ  РІШЕННЯ

 

__.___.2016 року                                                                                                    __-___/VII

 

Про встановлення місцевих податків

і зборів на 2017 рік на території с.Княжа.

 

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997р., статей 10, 12, розділів ХІІ, XІV Податкового кодексу України, у зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України та з метою забезпечення надходжень до сільського бюджету, сесія сільської ради вирішила:

1. Встановити на території с. Княжа наступні  податки:

1) податок на майно, який складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортного податку;

- плати за землю.

2) єдиний податок.

2. Встановити на території с. Княжа наступні збори:

1) збір за місця для паркування транспортних засобів;

2) туристичний збір.

3. Встановити ставки та пільги місцевих податків і зборів.

3.1.Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється в розмірі 0,5% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр площі на рік;

- для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у відсотках (додаток 1) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр площі на рік.

3.1.1. Встановити пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

- зменшити базу оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 130 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період.

- звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями);

- звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів сімей на період проходження служби.

3.2. Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, який використовувався до 5 років включно та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.3. Ставка плати за землю:

- ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 0,5 відсотка, а для сільськогосподарських угідь у розмірі 0,2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

- за земельні ділянки, які розташовані за межами села Княжа, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

3.3.1. Встановити пільги зі сплати земельного податку, а саме:

звільнити від сплати земельного податку:

а) інвалідів першої і другої груп;

б) фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонерів (за віком);

г) ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ґ) фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більш як 0,25 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

д) органи місцевого самоврядування, на балансі яких знаходяться заклади, установи культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту;

е) релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

є) на період дії єдиного податку четвертої групи власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

3.4. Ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб:

- першої групи встановлюється у розмірі 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року з розрахунку на календарний місяць;

- другої групи встановлюється у розмірі 13 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для таких видів діяльності з розрахунку на календарний місяць:

- послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

- послуги перукарень;

- другої групи встановлюється у розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для інших видів діяльності з розрахунку на календарний місяць.

3.5. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності у розмірі 0,03% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

3.6. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, будинках, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму, для поселення неорганізованих осіб квартирно-посередницькими організаціями, до якого не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

4. Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 2).

5. Затвердити Положення про транспортний податок (додаток 3).

6. Затвердити Положення про плату за землю (додаток 4).

7. Затвердити Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи (додаток 5).

8. Затвердити Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (додаток 6).

9. Затвердити Положення про туристичний збір (додаток 7).

10. Дане рішення вступає в дію з 01.01.2017 року.

11. Оприлюднити дане рішення на офіційному сайті Звенигородської районної ради.

12. Рішення сесії сільської ради від 01.07.2015 №45-4/VI «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік на території с. Княжа» зі змінами та доповненнями втрачає свою дію з 01.01.2017 року.

12. Контроль за виконанням даного рішення здійснюється Звенигородською об’єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Черкаській області та постійною комісіє з питань планування, місцевого бюджету, фінансів та здійснення регуляторної політики.

 

 

 

Сільський голова                                                             Н.П.Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

Ставки податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр площі на рік

 

 

Назва населеного пункту

будівлі офісні

будівлі торговельні

будівлі промислові та склади

господарські (присадибні будівлі)

інші будівлі

с.Княжа

0,5

0,5

0,5

0,1

1,0

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                       Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

І. Загальні положення

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється на підставі ст.266 Податкового кодексу України.

II. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості на території с. Княжа.

2.2. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2.3. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

2.4. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

д) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

IV. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

V. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 130 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

5.3. Звільнити від сплати податку об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, учасників АТО та членів сімей на період проходження служби.

5.4. Пільги з податку, що сплачується на території с. Княжа з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сесії сільської ради;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

VI. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

VII. Порядок обчислення  та сплати суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно пільги з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку, затверджених сесією Княжицької сільської ради.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 Податкового кодексу України та відповідні платіжні реквізити, зокрема Княжицької сільської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

7.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.4. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку.

7.5. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.6. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

7.7. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.8. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

7.9. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.10. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

7.11. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

7.12. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

7.13. Фізичні особи можуть сплачувати податок через касу виконавчого комітету сільської ради за квитанцією про прийняття податків.

VIII. Строки сплати податку

8.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про транспортний податок

 

І. Загальні положення

1.1. Транспортний податок – це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Транспортний податок встановлюється на підставі ст. 267 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники податку

2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1. цього Положення є об’єктами оподаткування.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років включно та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

IV. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.

V. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

VI. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

6.3. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.4. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

6.6. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.7. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

6.8. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

VII. Порядок та строки сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

7.2. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про плату за землю

 

І. Загальні положення

1.1 Плата за землю - це місцевий податок, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету.

1.2. Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати. Даний податок встановлюється на підставі ст.ст. 269-289 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники земельного податку

2.1. Платниками земельного податку є:

2.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2. землекористувачі.

ІІІ. Платники орендної плати

3.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

ІV. Об'єкти оподаткування

4.1. Об’єктами оподаткування є:

4.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

4.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

4.1.3. земельні ділянки, надані в оренду.

4.2. Не є об’єктами оподаткування:

4.2.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням,

4.2.2. землі під дорогами комунальної власності сільської ради.

4.2.3. земельна ділянка кладовища.

V. База оподаткування

5.1. Базою оподаткування є:

5.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначається відповідно ст.289 Податкового кодексу України;

5.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

VI. Пільги щодо сплати земельного податку

6.1. Від сплати податку звільняються:

6.1.1. інваліди першої і другої груп;

6.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

6.1.3. пенсіонери (за віком);

6.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 гектари;

6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більш як 0,25 гектара;

6.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

6.2.5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

6.4. Від сплати податку звільняються органи місцевого самоврядування, на балансі яких знаходяться заклади, установи культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту.

6.5. Від сплати податку звільняються релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

VII. Орендна плата

7.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

7.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до рішень сесії Княжицької сільської ради.

VIII. Податковий період

8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

8.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

IX. Порядок обчислення та строки сплати плати за землю

9.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

9.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової грошової оцінки землі.

9.3. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власникам за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника  виникло право власності.

9.4. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

9.4.1. у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

9.4.2. пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

9.4.3. пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох  юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

9.5. Власник землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

9.6. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами земельний податок може сплачуватися через касу сільської ради за квитанцією про приймання податкових платежів.

 

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

 

 

 

 

Додаток 5

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про особливості справляння  єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи

 

І. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності І та ІІ групи розроблено відповідно до глави 1 розділу XІV Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

II. Платники податку

2.1. Платники єдиного податку першої групи - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2.2. Платники єдиного податку другої групи - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

2.3. Дія цього пункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

2.4. Не можуть бути платниками єдиного податку І та ІІ групи:

- суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

- суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.5. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.6. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) готовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

ІІІ. База оподаткування та порядок обчислення податку

3.1. Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України

3.2. Фіксовані ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються рішенням сесії сільської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), з розрахунку на календарний місяць.

3.3. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

3.4. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

IV. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік.

4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

4.5. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

V. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

5.3. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

5.4. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.5. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

5.6. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

VI.Строк та порядок подання звітності

6.1. Платники єдиного податку першої і другої груп ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу.

6.3. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

6.4. Податкова декларація складається наростаючим підсумком.

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко

Додаток 6

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

 

ПОЛОЖЕННЯ

про збір за місця для паркування транспортних засобів

І. Загальні положення

1.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до сільського бюджету. Збір за місця для паркування транспортних засобів встановлюється на підставі ст. 2681 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники збору за місця для паркування транспортних засобів

2.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сесії сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

ІІІ. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сесії сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

IV. База оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів

4.1. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування.

V. Податковий (звітний) період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 

VI. Порядок обчислення збору за місця для паркування транспортних засобів

6.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

6.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

 

Секретар сільської ради                                                            Т.О.Панченко

Додаток 7

до проекту рішення сесії

сільської ради від ____________

№____________/VII

ПОЛОЖЕННЯ

про туристичний збір

 

І. Загальні положення

1.1. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Туристичний збір встановлюється на підставі ст.268 Податкового кодексу України.

ІІ. Платники туристичного збору

2.1.Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію с. Княжа та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2.  Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі Княжа;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) діти віком до 18 років.

III. База оподаткування

3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та інших закладах готельного типу, будинках, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму, для поселення неорганізованих осіб квартирно-посередницькими організаціями за вирахуванням податку на додану вартість.

3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

VI. Податкові агенти

4.1.Справляння збору може здійснюватися згідно з рішенням сесії Княжицької сільської ради:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу;

б) квартирно–посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

4.2. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

V. Податковий (звітний) період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

VI. Порядок сплати збору

6.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

6.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                   Т.О.Панченко