«Звенигора» готується прийняти відпочивальників, або роби як ми, роби краще за нас.
Хто на Звенигородщині не знає про дитячий оздоровчий табір «Звенигора», що у селі Хлипнівці?
Певно не знайдеться жодного хто б свого часу не провів часточку свого босоногого дитинства серед його мальовничих краєвидів, чи просто приїздив в ту благодатну місцину щоби вдихнути справжнього, п’янкого повітря з терпким присмаком дубового аромату, або просто на відпочинок, як кажуть злитися з матінкою природою. В кожного свої спогади про цей унікальний заклад та куточок дивовижної природи де він розташований. Але всі стверджуються в одному – це неповторна перлина нашого краю зі славним минулим, яка має слугувати за призначенням сучасним і майбутнім поколінням юних звенигородців.
Варто поставити районним керівникам новітньої історії Звенигородщини в одну з небагатьох заслуг - саме збереження закладу у власності громади краю. На противагу подібним об’єктам в інших регіонах області «Звенигору» не пустили за вітром, не продали чи тайком прихватизували. Табір є спільною власністю територіальних громад міста та сіл району. Долею його нині від імені громади довірено розпоряджатися районній раді, а точніше її депутатському загалу. А зазвичай подібний об’єкт потребує чималих капіталовкладень. Тож господарюють наскільки вистачає фінансової спроможності в місцевого бюджету. Одним з ключових був минулий рік, коли з різних джерел вдалося залучити чималу суму грошей. Вже й почали будівельні роботи по модернізації, осучасненню будиночків. Та зі зміною керівництва, на перехідному етапі, цей процес дещо пригальмував. З приходом нового директора, до речі учасника АТО, котрий вперше в історії діяльності райради очолив табір за результатами конкурсного відбору, життя в оздоровниці знову закипіло. Зараз прискореними темпами іде підготовка до початку першої зміни. Вже проведено кілька суботників з прибирання чималенької території. Надати допомогу зголосилися бойові побратими директора та волонтери, працівники державних установ і пересічні мешканці міста. А днями до справи долучився виконавчий апарат та окремі депутати районної ради на чолі з головою ради Володимиром Кучером. Озброївшись мулярно-малярним інструментарієм та найпростішими фаховими будівельними навичками і закупивши необхідні матеріали, за кілька днів один з «підшефних» будиночків повністю перевтілили в ошатну споруду, готову будь-якої хвилини гостинно прийняти юних відпочивальників. Започатковану ідею конкретної адресної допомоги дитячому центрові колектив ради має намір реалізовувати і в наступні роки. Коментуючи зроблене Володимир Кучер висловив пропозицію підтримати добру справу й іншим установам району, сільським радам, підприємцям за принципом – « роби з нами, роби, як ми, роби краще за нас». Це стало би не на словах, а ділом, доброю підтримкою закладу і реальним виявом піклування про дітлахів Шевченкового краю. В цьому контексті районна рада та дирекція закладу готові розглянути конструктивні пропозиції. А першими на відпочинок вже днями прибуде загал юних спортсменів із Звенигородського боксерського клубу «Кузня» разом із своїм непосидючим тренером Олександром Петренком. Атлети проведуть на базі табору свій тренувальний збір.
Є й інша прикметна новина. Ось що писала районна газета «Шевченків край» з цього приводу у номері за 12 липня 1977 року: «Трудящі Звенигородки та Ватутіного задумались, що підготувати дітворі до ювілейної дати дитячої організації? І вирішили: методом народної будови в Хлипнівському лісі спорудити дитячий табір відпочинку. Робітники восени 1961 року забили кілочки на місці будови. А 9 червня 1962 року в урочистій обстановці відбулося його відкриття»(текст оригіналу дещо змінений зважаючи на вимогу часу). Отож сьогодні «Звенигорі» рівно п’ятдесят п’ять. Тоді її споруджували методом всенародної будови, то чому б сьогодні таким же чином не спробувати відродити?
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
