Про дотримання безпечних методів роботи при звалюванні та трелюванні деревини

Для реалізації вимог закону України "Про охорону праці" на лісових підприємствах застосовують багаточисельні працеохоронні заходи, однак відвернути виробничий травматизм, як і профзахворювання, в повному обсязі ще не вдається. Разом з цим, аналіз  виробничого травматизму у галузі свідчить, що далеко не всі резерви його зниження задіяно.

      Найбільший травматизм у лісовому господарстві зареєстрований на роботах, що пов'язані зі звалюванням дерев (78 %), із них під час порушення технологічного процесу звалювання небезпечних і завислих дерев та не застосуванні допоміжних засобів звалювання (56 %), знаходження третього працівника в небезпечній зоні під час звалювання дерева (43 %). На другому місці за кількістю травм (10 %) стоять роботи, які пов'язані з трелюванням деревних стовбурів волочінням і формуванням пачки дерев для трелювання трактором. Це відбувається тому, що тракторист приводить у рух канат трактора або й сам трактор до того, як чокерувальник вийде з небезпечної зони, яка створюється в місцях розвертання стовбурів (довгоття, сортиментів), що під час трелювання торцями зачепилися за пеньки або інші перешкоди. Хоча на даний час більшість лісових господарств використовує для трелювання деревини трактори з гідравлічним захватом, які являються більш безпечними в роботі. Стільки ж смертельних нещасних випадків зафіксовано під час падіння на працівників небезпечних дерев, які вчасно не приземлені при відносно безпечних погодних умовах (у тиху погоду, за відсутності на деревах налиплого на крони снігу та льоду).
     Вимоги, щодо звалювання дерев у потрібному напрямку та стягування  завислих достатньо висвітлено в останніх нормативних документах, однак працівники їх не завжди дотримуються і причини цього явища повинні бути проаналізовані роботодавцями з ужиттям необхідних заходів.  
     Немало нещасних випадків виникає в лісовому господарстві під час перевезення робітників та посадових осіб по лісових дорогах. Особливо нещасні випадки трапляються, коли перевезення людей здійснюється будь-яким транспортним засобом (коли працівники, не дочекавшись кінця робочої зміни, повертаються додому на лісовозі, стоячи між кабіною та деревними стовбурами), а не спеціально обладнаними автомобілями або в автобусах. Автотранспорт, яким перевозять людей, не завжди обладнаний підніжками й поручнями, покажчиками поворотів, габаритними вогнями, фарами, дзеркалами заднього виду, звуковими сигналами тощо.
     Найчастіше нещасні випадки виникають з причин порушення відомих працівникам вимог охорони праці, а іноді і внаслідок недоопрацювань посадових осіб та спеціалістів, що не сумлінно виконують обов'язки, встановлені роботодавцем. Типовим порушенням для лісогосподарських підприємств є те, що до лісосічних робіт допускаються особи без фахової (професійної) підготовки. Керівником лісосічних робіт щоденно не перевіряється комплектність бригади, наявність і справність бензопилки та допоміжних звалювальних засобів. Допускається одиночне звалювання дерев лісорубами без використання гідроклина чи гідродомкрата, двох клинків або звалювальної лопатки. За межами небезпечної зони не працює інший працівник, який має спостерігати за роботою вальника тощо.
   Підсумовуючи матеріали щодо причин виникнення травматизму у лісовому господарстві, можна зробити такі висновки: на перше місце, серед причин, що призводять до травматизму  належать порушення вимог до технологічного процесу лісосічних робіт, пов'язаних із звалюванням дерев, приземленням завислих дерев, трелюванням деревних стовбурів, волочінням (волоком), перебуванням зайвих працівників у небезпечних зонах звалювання дерев та самопадіння небезпечних дерев.

В.Штанько, головний державний інспектор з питань праці відділу АПК та СКС управління Держпраці у Черкаській області