Звенигородський волонтерський рух

Дата: 02.07.2016 15:27

Кількість переглядів: 924

Звенигородська районна спілка ветеранів та учасників АТО та благодійний фонд Звенигородський волонтерський рух «З Україною в серці» районний осередок НВР «Правий Сектор» - Звенигородщини Звертаються про допомогу до всіх небайдужих Звенигородчан.

Найбільше що ми можемо зробити для ГЕРОЯ це зберігати пам’ять про нього в наших серцях. На даний час не вистачає 3 500 грн щоб розрахуватися за пам’ятник всім небайдужим прохання про допомогу.

Звертайтеся до ГО «Звенигородська районна спілка ветеранів та учасників АТО» та БФ «Звенигородський волонтерський рух « З Україною в серці»
НОМЕР КАРТКИ ПРИВАТ БАНК
5168 7420 6920 9702 – Кердань Сергій Васильович

Вічна пам'ять герою!

До війни на Сході його знали у Звенигородці в першу чергу завдяки спортивним легкоатлетичним досягненням, встановленим ще років з тридцять тому та неперевершеним і по даний час.
Срібний призер чемпіонату України серед юнаків з бігу на спринтерські дистанції, наполегливий і цілеспрямований. Доля послала чоловікові непросту життєву стежину. Довелося спізнати всякого. Та закладене ще з дитинства загострене почуття справедливості і стало визначальним для нього після перших же заграв війни на Донбасі. Не вагаючись, вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Разом з побратимами боронив Україну в перші найскладніші місяці війни. А 12 серпня 2014 року автобус з бійцями "Правого cектору" розстріляли сепаратисти. Серед десяти загиблих був і Анатолій. Того чорного дня одинадцятеро діток залишилися сиротами. Жахливі кадри, на яких зафіксовано цинічне звернення вбивць, дзвінки родинам та тіла в калюжах крові, бачила вся Україна. Але цього злочинцям виявилося замало. Майже десять днів вони не повертали тіла українській стороні. А коли нарешті віддали, єдиною близькою людиною для нього виявився товариш, з котрим працював останній час у столиці Ігор Резніченко. Він же і забрав тіло загиблого та поховав у себе на Київщині у селі Небрат Бородянського району, на сільському цвинтарі, поряд з могилою своєї мами, так як Анатолій говорив, що немає рідних. Тож зібравшись разом та порадившись, місцеві учасники АТО, районний осередок НВР «Правий Сектор», громадські активісти, волонтери разом з головою районної ради вирішили- встановити пам’ятник на могилі нашого героя-земляка. Він зробив для України все, що міг, пожертвувавши найціннішим, що мав – власним життям.