Польський поет з українським корінням
Україна та Польща – дві сусідні країни, які мають спільну історію. Їхні народи проживали на спільних територіях за часів Речі Посполитої, звідки бере початок усвідомлення єдності походження, історико-культурної та етнічної близькості. Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України. Багато відомих українців відіграли важливу роль у долі Польщі та чимала кількість поляків зробила вагомий внесок у розвиток України, тож вивчення й збереження національних коренів та спільної історичної спадщини Тарасового краю й Польщі може слугувати згуртуванню жителів громад Звенигородського району і польських повітів.
Сьогодні вшановують поета, прозаїка, літературного критика Станіслава Грудзинського, який народився 27 квітня 1852 у селі Водяники, яке нині є адміністративним центром Водяницької сільської громади Звенигородського району. Його батько Казимир Грудзинський після одруження з Марією Соколовською осів у Водяниках, де мав власний маєток, заснував цукровий завод. Гімназію і два роки юридичного факультету Станіслав Грудзинський закінчив у Києві, потім переїхав до Кракова, де вступив на філософський факультет Ягеллонського університету. У Кракові він написав кілька поем: «Ідеаліст», «Увірвані акорди», «Мрії і пісні». На думку Еви Назарук-Стоцької, кандидатки філологічних наук Люблінського університету (Польща), саме Україна зі своїми піснями, легендами й переказами надихнула його на творчість. Після закінчення університету переїхав до Львова, де познайомився із своєю майбутньою дружиною Софією Міщонгевич. У 1870 році пише комедію «Горохом об стіну». У 1876 році переїздить до Варшави, де починає писати для місцевої преси. З 1878 року працює редактором «Народного тижневика». Протягом кількох років видав «Українські повісті», «Світ і пустеля», «Лялька», «Концерт», «Метеори», «Дружина митця» . Переклав польською мовою окремі твори Т.Шевченка.
У 2017 році з нагоди 165-річчя з дня народження поета відбулися урочисті заходи у Водяниках, організовані за сприяння ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Черевка, за участю Першого радника Консульського відділу Посольства Республіки Польща у Києві пана Бартоша Яблонського. Завдяки зусиллям Олександра Володимировича було видано першу і єдину в Україні книгу творів Станіслава Грудзинського українською мовою, також згідно з його зверненням депутати сільської ради Водяників, де пройшло дитинство Грудзинського, назвали іменем відомого поляка одну з вулиць.
Сьогодні Водяники ваблять тими мальовничими краєвидами, які бачив у дитинстві маленький Станіслав.Справді, важливо вивчати культурну спадщину рідного міста чи села, здатну поріднити народи й країни. Повернення забутих імен, перейменування вулиць на честь земляків, які й за межами України оспівували її велич і красу, - це впевнені кроки до об’єднання України й Польщі – двох держав, здавна близьких як територіально, так і духовно.
