І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом…
22 травня, у день 160-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка, голова Звенигородської районої ради Сергій Струк, заступник голови Ярослав Попко взяли участь у традиційній пішій ході. Це шлях міськими вулицями Канева, по яких у 1861 році везли на возі домовину з тілом поета майже десять кілометрів на вершину Чернечої гори. Відтоді цю відстань називають останньою дорогою Кобзаря. Вона щорічно об'єднує українців, які приїжджають ушанувати Пророка на узвишші поблизу Дніпра.
Спільно із головою Звенигородської районної державної адміністрації Юрієм Піковським, першим заступником голови Звенигородської міської ради Леонідом Мареничем, секретарем міської ради Володимиром Низенком, головою Ватутінської міської ради Олександром Заборовцем, делегованими представниками громад району оглянули дбайливо підготовлені та зі смаком оформлені виставки майстрів декоративно-прикладного мистецтва, на яких були представлені роботи художників, майстрів різьби по дереву, малюнки вихованців художньої школи зі Звенигородської громади, рідкісні видання творів Тараса Шевченка, вишиті рушники, серветки, картини, які демонструвала Виноградська громада, вишитий дитячий та дорослий одяг, сувеніри з дерева, папероплетіння зі Шполянської громади.
Разом піднялися до Тараса, схиливши голови, поклали квіти до пам’ятника геніальному поетові українського народу. Дивлячись у глибоке й безхмарне небо, милуючись крєвидами Дніпра, слухали могутні рядки «Реве та стогне Дніпр широкий…» у виконанні хору, які знаходили відгомін у серцях українців.
У той момент думалося: «Слава Богу, поет удома, у кожного з нас, він живе в безмертних рядках «Кобзаря»
