Покрова в Козацькому: як освячували зброю і варили найсмачніший куліш
Цьогоріч 14 жовтня, у День захисників та захисниць України, українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці, три величні події згуртували жителів та гостей Звенигородщини в славному селі Козацьке на святі українських традицій.
З ініціативи Звенигородської міської ради, ГО «Козачанський курінь Вільного Козацтва» під керівництвом депутата Звенигородської районної ради Олега Голуба, за фінансової підтримки районної організації ВО «Черкащани» та СВК «Козацький» відбулося яскраве родинне дійство «Покрова в Козацькому», до участі в якому долучився голова Звенигородської районної ради Сергій Струк разом із керівниками громади, району.
Після святкової служби в сільській церкві Святої Варвари завирували події, пронизані духом глибинних героїчних сторінок історії нашого народу. В урочистій атмосфері відбулося освячення зброї та посвята в джури й почесне козацтво ГО «Козачанський курінь Вільного Козацтва» біля пам’ятного знаку «Борцям за волю України». Навколо милували око, вражали різнобарв’ям, дивували талантами вироби майстрів декоративно-прикладного мистецтва, виставки картин на козацьку тематику художника Василя Гелетка з Ватутіного, лляного українського одягу ручного ткацтва народної майстрині Валентини Мащенко з Богуслава, макетів стрілецької зброї з приватної колекції Руслана Бойка з хутора Шампань.
Команди учасників свята із сіл Княжа, Козацьке, Моринці, Пединівка, Шевченкове, міста Звенигородка змагалися за перемогу в конкурсі на найсмачніший куліш, бо ж яке козацьке свято без традиційної страви, звареної на відкритому вогнищі! Куштували і журі, і гості, аж за вухами лящало!
А як же просилися ноги в танок у глядачів, як же загомоніла земля, коли розпочалися уроки карапету, краков’яку, ойри в супроводі ансамблю троїстих музик із Пединівки та артистів зі Звенигородського центру культури й дозвілля. Виконували в дружньому колі, у парах народні танці й дорослі, і малеча.
Лунали запальні й ліричні пісні під час святкового концерту, лагідне сонечко бавилося із грайливим жовтневим вітерцем, обличчя людей, які відпочивали від осінніх клопотів, випромінювали щирі посмішки, а голубе й безхмарне небо було мирним у цей день. Нехай же будуть невмирущими в громадах Звенигородського району міцні культурні традиції, а козацькі шаблі символічно освячуються лише під час урочистостей, а не схрещуються в боях за Україну.
