Не забуваймо українців, чиї долі понівечили варварські методи розправи
Щорічно в третю неділю травня, у День пам'яті жертв політичних репресій, в Україні з болем у серці й тугою в душі згадують тих, чию долю понівечили політичний геноцид комуністичної влади, несправедливі залякування, сфабриковані засудження, страшні розстріли, суворі в'язниці, нестерпні виправно-трудові табори. Унаслідок Великого терору 1937-1938 років знищено політичну, мистецьку, наукову еліту, деформовано суспільні зв’язки.
З року в рік усе більше українців - свідків тих трагічних подій ідуть за межу вічності, тож обов'язок кожного із нас – знати, берегти важку правду про минуле та гідно шанувати пам'ять про безвинних жертв.
Нелегко визнавати, що сьогодні, у 21 столітті, у час технологій і розвитку, російські агресори- свавільні нащадки радянських кдбшників, тримають українців у підвалах, створюють фільтраційні табори, силоміць вивозять на свою територію, залякують політиків, журналістів, волонтерів, керівників громад, депутатів рад, активістів і мирних громадян. Жителі сходу України сьогодні, як і 80 років тому, страждають від тортур і знущань, жорстоко переслідуються кримські татари в анексованому Криму.
Як не зламали українців тоді, так і не здолають сьогодні. Ми, на відміну від окупантів, згадуємо й шануємо наших предків. Кожну людину. Усіх, кого невинно закатували, убили. І обов'язково помстимось. Час та Збройні сили України розставлять усе на свої місця, бо міцнішає щодня незламний дух, віковічне прагнення до свободи й щира любов до України. Нехай у цей день щира молитва, схилені голови, запалені свічки й тихі спогади стануть виявом нашої пам'яті, згуртують українців у прагненні до єдності, справедливості.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ…
