Єднає душевна толока
Давнім українським звичаєм є толока – праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи. Жителів Звенигородської міської територіальної громади сьогодні об’єднують щире бажання допомагати, позитивна енергія, невичерпне завзяття, добрі справи, тобто душевна толока заради тих, хто знайшов тут прихисток, рятуючись від ракет, бомб і снарядів.
Поряд із нами мешкають тисячі українців, котрих війна зробила вимушеними переселенцями. Сотні наших земляків із теплотою згадуватимуть села Хлипнівку, Майданівку, Моринці, коли повернуться до отчого порогу. Місцеві жителі більше 200 днів демонструють стійкість до випробувань і незламність духу. Гостинно зустріли в Шевченковому краї харків’ян і донеччан, чернігівців і херсонців, запоріжців, гоять психологічні рани, підсобляють матеріально, провели косметичні ремонти в будинках, які роками стояли пусткою. Разом із Благодійним фондом «Розвиток батьківщини Тараса Шевченка», працівниками виконавчого апарату Звенигородської районної ради долучилися до реалізації ІV етапу грантової програми від українсько-американського Благодійного фонду Razom for Ukraine, що відбувся 14 вересня.
Усі, хто пережив страшну трагедію втрат, отримали продуктові набори та гігієнічні комплекти, щоб могли почуватися захищеними за сотні кілометрів від рідних осель.«Працюючи спільно зі старостами Звенигородської громади, ми на власні очі бачимо людей, яким передаємо допомогу. Війна триває. Наші захисники примножують кроки до перемоги, а ми повинні ділитися людяністю», - говорить голова Благодійного фонду, депутат Звенигородської міської ради Євгеній Петров, у якого така вдача, що не може залишити поза увагою тих, хто потребує міцного плеча. Напевно, тому й тягнуться до нього всі, у кого ще не зачерствіла душа, хто хоче підтримувати тих, кому зараз важко.
"Села Хлипнівка, Майданівка, Моринці сьогодні стали прихистком для кількох сотень людей, які тікали подалі від війни. Тепер вони наші земляки. Усі, хто звернувся, мають дах над головою, чисту постіль, повноцінне харчування. Ми намагаємося створювати такі умови, щоб люди, які перебувають у нас, почувалися затишно", - розповідають старости сіл Павло Дубіцький та Лариса Кириченко.
"Тимчасовий прихисток у Моринцях - це відчуття спокою, безпеки й комфорту. Умови, які створені для нас, - це майже сімейна атмосфера. Жителі батьківщини Тараса Шевченка неймовірно гостинні. Від імені земляків-харків’ян дякуємо всім за допомогу, турботу, цілодобову підтримку, великодушність, чуйність та швидке вирішення наших проблем. Ми впевнені, що всі разом відбудуємо руїни й повернемо щастя у свої домівки!" – кажуть мешканки Харкова Світлана Вороніна й Неля Артуянц.
«Після 24 лютого ми так само перелаштувалися на воєнні рейки, як це зробила вся держава. Наш колектив підтримує гуманітарні цілі Благодійного фонду, допомагає бійцям та внутрішньо переміщеним родинам. Ми намагаємося зігріти і добрим словом, і милосердною справою, бо не можна бути байдужими до хвилювань і збентежених від тривог очей. Така підтримка-то екзамен на звичайну людяність. Звенигородці ніколи не лишали наодинці з бідою, особливо в час, коли Україна у вогні. Відгукується кров наших предків-козаків, а до боротьби закликають волелюбні слова Кобзаря, який ненавидів москаліv»,- стверджує голова Звенигородської районної ради Сергій Струк.
Відчуття, що потрапили у велику родину, в яку прийшла страшна біда й де спільно її долають, не залишає нас ні на хвилину, і така душевна толока єднатиме нас аж до переможного дня!
МИ ВИСТОЇМО!
@Razom for Ukraine #RazomGrants #РазомГрантс #RazomforUkraine #razomforukraine #razomgrants
#razomgrassroots #разомдляукраїни #разомгранти
