У Стеблівській громаді - неймовірний волонтерський рух
Кажуть, що саме в тяжку годину чітко видно добрі справи. Рік тому ще ніхто з українців не міг навіть уявити, що війна навчить нас бути сильнішими, згуртованішими як у боротьбі за свою землю, так і у двобоях із бідами тих людей, які опинилися в нестерпних життєвих реаліях.
Воєнні виклики, які мужньо долаються майже вісім місяців усіма жителями України, спонукали мешканців Стеблівської громади, об'єднаних в одне велике волонтерське серце, швидко підставляти плече, аби ніхто не залишився на самоті. Захисники й захисниці- без теплої підтримки земляків, переселенці – без затишного прихистку, місцеві жителі - без доброго слова й корисної справи.
Упродовж війни лідери місцевого самоврядування Стеблівської громади та Звенигородської районної ради в особі голів Олексія Данільченка та Сергія Струка неодноразово простягали один одному руку підтримки, організовуючи гуманітарні поїздки у військові частини, допомагаючи цивільному населенню та родинам у складних обставинах.
20 жовтня, продовжуючи таку нині цінну й взаємну співпрацю, працівники виконавчого апарату районної ради привезли у Стеблів базові продукти харчування, щоб оточити турботою 23 сім'ї, яким зараз найважче. Натомість активні й небайдужі жителі громади вже вдруге зібрали для центру турботи, що діє при районній раді, чималий гуманітарний вантаж: картоплю, буряк, моркву, перець, сухофрукти, горіхи, домашню консервацію та соління, макаронні вироби, теплий одяг, пледи, постільну білизну. "Це вже 102 автівка!, яку нам вдалося завантажити для благодійних цілей. Кожен боронить свій фронт – бійці, медики, волонтери, бізнес та звичайні українці. Люди з усієї громади, яка об'єднала 15 сіл, згуртувалися, щоб разом долати випробування та наближати омріяну перемогу», - розповідає Лідія Долінська, відповідальна за рух гуманітарної допомоги в Стеблівській громаді.
Справді, із такими українцями, які не лишають своїх наодинці з труднощами, рідна країна, зранена й нескорена, вистоїть. Завдяки безмежній людяності, яку тримає хвиля вражаючого волонтерства, щодня справджуються слова нашого Кобзаря: «Діла добрих оновляться, а справи злих загинуть!»
МИ СИЛЬНІ!
