Єднаємося, бо на війні немає чужого горя
Між Черкасами і колись мальовничим селищем міського типу Нововоронцовка, що на Херсонщині, більше 300 кілометрів. Нині це не лише нелегка відстань між українськими населеними пунктами, а дорога турботи, добра й допомоги, що з'єднала жителів Шевченкового краю та незламних мешканців херсонських степів, які поступово оговтуються від ворожої окупації.
Підтримуючи ініціативу голови Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця щодо надання гуманітарної допомоги Новоронцовській громаді, керівник Звенигородської районної ради Сергій Струк долучився до згуртованої команди в складі працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області, очільника Золотоніської районної ради Бориса Євмини, голови Драбівської селищної ради Світлани Орел, які 29 грудня разом вирушили на згорьований та пошматований війною південь України.
Завантаживши в багатотонний автомобіль овочі, продукти харчування, теплий одяг з центру турботи Звенигородської районної ради, працівники виконавчого апарату долучилися до ланцюжка людяного шефства черкащан. У такий складний час не можна бути осторонь від біди людей, які живуть у понівечених обстрілами будинках із суцільними дірками, не зібравши вирощене збіжжя на замінованих полях, не маючи світла, води й тепла.
Простягнувши руку дружньої підтримки жителям територіальної громади на Херсонщині, керівники органів місцевого самоврядування з Черкащини запевнили начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрія Селецького, що готові й надалі акумулювати зусилля й ресурси, адже побачені ними зруйновані школи, колись дбайливо доглянуті оселі, обірвані дроти ліній електропередач, спалені автівки, магазини ще довго ятритимуть душу неспокоєм і невимовним болем через жахіття, які довелося пережити людям.
«У такий важкий час, коли попереду ще два зимові місяці, нам важливо згуртовуватися в громадах, щоб і в незламній Нововоронцовці, і в інших селах та містах України полегшити страждання українців, які, попри обстріли з градів, мінні пастки, нестачу води, їжі, затишку, вистояли й дочекалися наших захисників. Тож попереду в нас ще багато доріг турботи, кілометрів допомоги та маршрутів добра», - розповідає Сергій Струк.
Висловлюємо вдячність за допомогу в організації перевезення гуманітарного вантажу зі Звенигородки в Черкаси директору Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та престарілих Леоніду Грицику. Віримо, що згуртувавшись, напруживши всі сили, ми разом долатимемо труднощі війни, підтримуватимемо один одного і словом, і ділом, бо на війні чужа біда – це наша біда.
ДЕ ЄДНІСТЬ – ТАМ ПЕРЕМОГА!
