24 лютого – день повномасштабного вторгнення рф в Україну
Сьогодні виповнилося 4 роки від початку відкритого повномасштабного збройного вторгнення росії на територію України. 24 лютого 2022 року – день, який назавжди змінив долю нашої країни, життя кожного з нас, він увійшов в історію як символ незламності, мужності і єдності нашого народу. Чотири роки всенародного супротиву; боротьби за кожен клаптик нашої землі, боротьби за волю, незалежність; боротьби за демократію, справедливість.
Війна України за незалежність почалася з 2014 року після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі. Масовані ракетні удари по всій території України, наступ із кількох напрямків і спроба швидкого захоплення столиці показали, що метою була не лише територія, а ліквідація української державності. Це вторгнення стало найбільшою війною в Європі після Другої світової. Воно змінило глобальну політику, економіку та систему міжнародної безпеки. Світ зіткнувся з реальністю, де велика держава відкрито порушує міжнародні договори й намагається силою змінити кордони.
Вже 14 років український народ чинить опір російському окупантові. За чотири роки масштабного національного супротиву змінилось українське суспільство. Зросла громадянська активність. Волонтерство стало масовим. Люди відчули спільну відповідальність за країну. Сформувалася нова політична нація — незалежно від мови чи регіону. Українська ідентичність стала сильнішою.
Жорстока війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного і кожен проходить це випробування по-різному. Спільним для багатьох залишається прагнення Перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність.
Ми всі розуміємо біль втрат і глибоко співчуваємо родинам загиблих, згадуємо кожного, хто віддав своє життя за мир та свободу нашої України, за рідну домівку, родину, батьків і дітей; боротьбу за спокій і тишу, за рожеві світанки, за Чорне море, за степи широкі, за Крим, за кожне спустошене і знищене село і місто…Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів, цивільних, лікарів і волонтерів. Вони боролися за наше життя, а головне – боротьби за найцінніше – за мир і перемогу.
Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Сьогодні ворог не має наміру зупинятися, не рахується із втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Маємо зберігати дух свободи і згуртованість.
Україно, ми боремось за тебе і нізащо не зупинимося, адже ми на своїй землі, ми в себе вдома. Ми віримо, що світло переможе темряву, а правда і справедливість стануть фундаментом нашого спільного завтра!
Віримо в ЗСУ!
Перемога за нами!
Усе буде Україна!
Слава Україні!
Героям слава!
